Серед прийомів, що полегшують складну роботу конструювання, видне місце займає метод інверсії.
У вузлах інколи буває вигідним замінити деталі ролями, наприклад, ведучу деталь зробити відомою, направляючу - направленою, охоплюючу - охоплюємою, нерухому рухомою. Доцільно інколи інвертувати форми деталей, наприклад, зовнішній конус замінити внутрішнім, випуклу сферичну поверхню - увігнутою. В інших випадках виявляється вигідним перемістити конструктивні елементи з одної деталі на іншу, наприклад, шпонку валу на ступицю або бойок з важеля на штовхач.
Кожний раз конструкція при цьому отримує нові властивості. Справа конструктора - зважити переваги і недоліки вихідного й інвертованого варіантів з врахуванням надійності, технологічності, зручності експлуатації й вибрати найкращий з них. У досвідченого конструктора метод інвертування є невід'ємним інструментом мислення і значно полегшує процес пошуків рішень, в результаті яких "народжується" раціональна конструкція.
Нижче наведені приклади інвертування машинобудівних вузлів:
1. Направляюча пара.
Друга схема вигідніша першої схеми по умові змащення кінематичної пари.
Джерело інформації зі змінами і редагуванням власником сайту www.linkstronic.net - П.І. Орлов, "Основи конструювання" довідково-методичний посібник, 1988 рік.