Задача конструктора складається у створенні машин, що повно відповідають потребам народного господарства, що дає найбільший економічний результат і володіє найбільш високими техніко-економічними і експлуатаційними показниками.
Головними показниками є: висока продуктивність, економічність, міцність; мала маса, металоємність, габарити, енергозатрати, об'єм, ціна ремонтних робіт, витрати на оплату праці операторів; високий технічний ресурс і степінь автоматизації; простота і безпека обслуговування; зручність керування, складання і розбирання.
В конструкції машин необхідно враховувати вимоги технічної естетики. Машини повинні мати гарний зовнішній вигляд, елегантне або суворе оздоблення.
Значення кожного з перерахованих факторів залежить від функціонального призначення машини.
В машинах-генераторах і перетворювачів енергії на першому плані стоїть величина ККД, що визначає досконалість перетворення енергії споживання в корисну енергію.
В машинах-знаряддях - продуктивність, чіткість дії, безвідмовність дії, степінь автоматизації.
В металоріжучих верстатах - продуктивність, точність, діапазон виконуючих операцій.
В приладобудуванні - чутливість, точність, стабільність показників.
В транспортній техніці, особливо в авіаційній і ракетній - мала маса конструкції, високий ККД двигуна, що обумовлює малу масу бортового запасу пального.
Проектуючи машину, конструктор повинен досягати всемірного збільшення її рентабельності і підвищення економічного результату за весь період роботи. Економічний результат залежить від широкого комплексу технологічних, організаційно-виробничих і експлуатаційних факторів.
Джерело інформації - П.І. Орлов, "Основи конструювання" довідково-методичний посібник, 1988 рік.